Енциклопедія політичної думки

ПАТРІАРХАЛІЗМ

в історичному плані теорія чи доктрина, згідно з якою політичні владні повноваження є наслідком або похідними від управління домашнім господарством (або ж їх можна визначити на цій основі). Патріархальна доктрина з її зосередженням на повноваженнях і правах батька/чоловіка, що сприймалися як сильні особи, і наголосом на «природному» існуванні владних повноважень, традиційно була абсолютистською. Вона пов’язана передусім з англійським роялістом середини сімнадцятого століття сером Робертом Філмером і його книгою «Patriarcha» (не видавалася до 1680 і була піддана критиці Локком у його «Двох трактатах...»). Певні прояви патріархальної доктрини можна віднайти в історії західної політичної думки, особливо у вигляді майже антропологічних оцінок розвитку політичної організації від первинного природного родинного об’єднання. У добу Реформації протестанти вдавалися до заповіді «Шануй свого батька та матір свою» (2 М, 20:12), обгрунтовуючи й обстоюючи обов’язок підкорятися всім вищим за себе, вк
Ещё