Енциклопедія політичної думки

ДАРЧА КОСТЯНТИНА

фальсифікований (вірогідно, римською курією) документ кінця восьмого століття, що мав на меті поставити поза сумнівом законність папських зазіхань на центральну Італію та західні провінції Римської імперії. У ньому стверджується, що на початку четвертого століття Костянтин опісля свого навернення до християнства віддав владу в імперії папі, визнаючи духовну зверхність церкви, що зрозуміло вже з його навернення. Потім сам Костянтин перебрався до Візантіума (Константинополя). Ця історія заснована на ще давнішій легенді, у якій розповідається про те, що папа Сильвестр не тільки охрестив Костянтина, але ще й чудесним чином зцілив його від прокази, і той на знак подяки передав папі свою владу над Римом. Оскільки місто папи було столицею давньої Римської імперії, то хто б не домігся влади в ньому, він міг претендувати на всеосяжну мирську владу кесарів. У чотирнадцятому столітті цей документ було визнано підробкою, що в п’ятнадцятому столітті підтвердив Валла. Див. «середньовічна політична
Ещё