ГЕГЕЛЬ

Гегель Георг Вільгельм Фридрих(1770–1831) - німецький філософ. Гегель народився в Штутгарті, навчався в Тюбінгені, згодом працював домашнім учителем у Берні та Франкфурті; був університетським викладачем (приват-доцентом) у Єні (1801–1807), редактором профранцузької газети в Бамберзі (1807–1808) і директором гімназії в Нюрнберзі (1808–1816). У 1816 році він обійняв посаду професора філософії в Гайдельберзькому університеті, а в 1818 році – в Берлінському університеті, заступивши на останній посаді Фіхте. Перебуваючи в Єні, він разом із Шеллінгом заснував журнал «Kritische Jahrbьcher der Philosophie» («Критичні щорічники з філософії»). До основних його творів належать «Феноменологія духу» (1807), «Наука логіки» (1812), «Енциклопедія філософських наук» (1817; двічі перероблялася) та «Філософія права» (1821). Серед його посмертно виданих лекцій є лекції з філософії історії, історії філософії та філософії релігії. Суть політичної думки Гегеля викладено в праці «Філософія права». У с

Енциклопедія політичної думки 

ГЕГЕМОНІЯ →← ГВІЧЧІАРДІНІ ФРАНЧЕСКО

T: 0.082975721 M: 3 D: 3