ФРЕЙД ЗИГМУНД

(1856-1939) - австрійський психоаналітик і соціальний філософ. Фрейд народився у Фрайбурзі, що в Моравії, на території нинішньої Чехії, 6 травня 1856 року. У 1859 році його родина переїхала до Лейпцига, ще через рік – до Відня, який і був домівкою Фрейда до 1938 року, тобто часів нацистського аншлюсу. Останній рік свого життя він прожив у Лондоні, де й помер 23 вересня 1939 року від запущеного раку. В 1890-х роках Фрейд викладав медицину, практикував неврологію та гіпноз, зокрема разом із Броєром. Він був засновником психоаналітичного руху, мав багато учнів, проте виникали і школи його опонентів, таких як Адлер та Юнг. Якраз в останні роки свого життя Фрейд застосував психоаналіз до розв’язання ширших соціальних проблем. Його соціальна та політична теорія виражена найкраще в творах «Цивілізація і невдоволення» (1930), «Майбуття однієї ілюзії» (1927) та в нарисах про війну (1915 та 1932). Загальні описи Фрейдового світогляду – холодне, непоступливе, затяте, вперте або ж єврейське

Енциклопедія політичної думки 

ФУКО →← ФРАНЦУЗЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО

T: 0.090876834 M: 3 D: 3