ФОРТЕСК’Ю ДЖОН, СЕР

(бл. 1385/1395 – бл. 1476) - Вступивши до лондонського правничого товариства Лінкольнз-Інн десь до 1420 року, в 1442 році Фортеск’ю стає головою касаційного суду королівської судової колегії. Він був послідовним прибічником династії Ланкастерів аж до її остаточної поразки в 1471 році і 1460-ті роки провів переважно у вигнанні (тоді й було написано найважливіші його твори). Принісши присягу на вірність Едуарду IV, він більше не відігравав помітної ролі в суспільному житті. Витоком усіх творів Фортеск’ю став політичний конфлікт, що розгорявся в Англії за його життя, але його місце в історії політичної думки визначається тими загальними ідеями і категоріями, що їх він використовував, викладаючи свої погляди як прибічник одної сторони конфлікту. Як у творах «Про природу природного закону» («De natura legis nature», 1461–1463), «Про похвальний закон Англії» («De laudibus legum Anglie»), так і в праці «Державний устрій Англії» (1471) засади його аргументації коренилися в томістсько-ар

Енциклопедія політичної думки 

ФРАНКЛІН БЕНДЖАМІН →← ФОМА АКВІНСЬКИЙ

T: 0.067536408 M: 4 D: 3