СИДЖВІК ГЕНРІ

(1838–1900) - англійський філософ. Почесного професора моральної філософії Кембриджа (1883–1900) Сиджвіка ще й досі вважають сіренькою постаттю непевної пізньовікторіанської доби. Цю репутацію йому створила наступна генерація студентів Кембриджа, яка намагалася розв’язувати як окремі проблеми ті питання, що їх він вважав складовими єдиної етико-політичної системи. Сиджвік був останнім авторитетним філософом, який, подібно до Дж. С. Мілля, спробував написати засадничі праці з етики, економіки та політики – «Методи етики» (1874), «Принципи політичної економії» (1883) та «Складники політики» (1891), і водночас він залишається людиною, що поставила під сумнів визначеність теорії Бентама, економістом передмаршаллівського періоду і політологом, який уникнув впливу післямарксистської соціології. Cлаветне визначення Дж. М. Кейнса «Він ніколи нічого не робив, лише цікавився тим, чи має рацію християнство, доводив, що воно не має рації, і сподівався на те, що таки матиме» (цит. за: Skіdel

Енциклопедія політичної думки 

СИНДИКАЛІЗМ →← СЕРЕДНЬОВІЧНА ПОЛІТИЧНА ДУМКА

T: 0.097025717 M: 3 D: 3