РЕСПУБЛІКАНІЗМ

Це поняття визначають як протилежність монархії. Тоді як традиційний король має особисту владу над своїми підданими і править своїм королівством як приватним володінням, управління в республіці є принципово спільною справою (res publіca) всіх її громадян, які керують нею задля загального блага. Хоча монархія була нормою для більшого проміжку історії, республіканські ідеї відомі європейській політичній думці ще зі своїх першовитоків у грецьких містах-державах. Проте саме в Римі республіка набула форми ідеологічного центру. Протиставлена особистому правлінню царів, а пізніше й імператорів, Римська республіка стараннями ораторів, сатириків та істориків перетворилася на міф, у якому військова слава поєднувалася зі свободою і доброчесністю. «Свобода» в цьому зв’язку означала визволення з-під деспотичної влади тиранів разом із визнанням права громадян залагоджувати загальні справи, беручи участь в управлінні (Див. «громадянство»). «Доброчесність» означала патріотизм та народний дух, героїч

Енциклопедія політичної думки 

РЕФОРМАЦІЇ ПОЛІТИЧНА ДУМКА →← РЕВОЛЮЦІЇ ТЕОРІЇ

T: 0.059473209 M: 4 D: 3